З моменту заснування Херсона, містяни придумували різноманітні варіанти проведення свого вільного часу, відпочинку. Розваги були різноманітними. Детальніше про те, чим займалися херсонці, щоб розважитися, читайте далі на khersonka.com.
Зі спогадів Афанасія Чужбинського

Однією з перших, де чітко описані звичаї, культура, побут Херсону, є книга під назвою «Поїздка до Південної Росії. Нариси Дніпра». Її написав Олександр Чужбинський. Вийшла книга у 1861 році.
Отож в ній написано, що в середині 19 століття найулюбленішою розвагою херсонців було катання на пароплаві. Він приходив до нашого міста з Одеси. Щодня о 16:00 годині вечора люди різного віку, достатку збиралися на пароплавній пристані заради мандрівки на пароплаві.
Далі Чужбинський описує, як став свідком зустрічі людьми генерал-губернатора. Перед самим його приїздом зібрався натовп, поліція розганяла простих херсонців. Увечері, коли приїхав довгоочікуваний гість генерал-губернатор, його зустрічала порядна публіка. Вулиці привели до ладу, огорожі вибілили, частина міста цілодобово перебувала під пильним наглядом поліціянтів. На бульварі було людно, місцевий оркестр грав марш. Після всього побаченого Чужбинський зробив висновок, що Херсонці дружні люди, які люблять культурно відпочивати.
Що писав про відпочинок херсонців у 19-20 столітті Йосип Векслер?

Йосип Векслер походив з інтелігентної родини, він є автором рукописного нарису «Херсон та його мешканці». Отож в книзі розповідається, у міському клубі (Будинок культури) щовечора збиралися представники великої та середньої буржуазії. Там вони проводили час за іграми у карти на гроші. Тобто можна було зірвати куш, або програти все. Найчастіше програвали. Найзавзятішими любителями азарту були нотаріус Куликовський та мадам Роговська, повідомляється на сайті mycity.kherson.ua/.
Не менш популярним у нашому місті був ще один клуб «Товариство Допомога». Тут також грали нечесно у карти компаніями. Наприкінці у виграші залишалося правління клубу, яке отримувало дуже гарні відсотки. Окрім азартних ігор, містяни обирали й цікавіші види відпочинку.
На початку 20 століття в місті створили об’єднання любителів музики. Всі члени належали до буржуазного суспільства. Вони збиралися грали у квартети, проводили час тихо та культурно. Збори відбувалися щосуботи з 18:00 вечора до 00:00 години ночі. Відвідував ці вечори найпопулярніший у Херсоні учитель Мюллер. Усі приходили з дружинами, збиралося велике суспільство.
Звісно, це були не всі місця збирання світської знаті у нашому місті. У 1889 році побудували міський театр розрахований на 900 місць, репертуар закладу був доволі солідним. У 1903 році звели будівлю Міської аудиторії, в якій кожні вихідні проводили культурно-просвітницькі вечори. Там зазвичай влаштовувала виступи Українська трупа. Популярністю у Херсоні користувалися й невеликі театри, їх найчастіше відвідували прості робітники зі своїми сім’ями. Громадянська бібліотека стала гарним місцем для зборів херсонської інтелектуальної еліти, періодично в ній влаштовували літературні вечори.
Особливим місцем для херсонців став робітничий район Сухарка. Розваги у жителів цього району були своїми. Головним місцем для відпочинку слугував сад «Відрада», в народі на нього говорили Юркин сад. Знаходився він, там, де теперішній аграрний університет. Усередині цього саду створили алейки, встановили атракціони: гойдалки, човники, каруселі та інше. Поруч зі ставком – невеликий літній театр-естрада. Влітку тут влаштовували народні гуляння, сюди приїжджали люди з усього міста. Вхід платний.
Найулюбленішим місцем на Сухарці для багатьох, був ще один розважальний заклад – Казенний Сад. Кожні вихідні тут проводили масові гуляння. У парку, облагородженому стінами, збиралась міська еліта, за межами стін – решта громадян.