Мандруючи різними містами ми завжди маємо можливість привести найрізноманітніші сувеніри на згадку. Від горезвісних магнітів на холодильник, до місцевих смаколиків. Одним з найдешевших, а іноді й абсолютно безплатних, сувенірів на згадку є фото. Херсон найкрасивіше місто, яке ще в народі прозвали «містом тисячі троянд». Гарних фотолокацій тут повно.
І вони можуть бути корисними не тільки для туристів. За часів популярності соціальних мереж багато дівчат розмірковують над тим, як створити незвичайне фото для своєї сторінки. І у херсонок є кілька відповідних варіантів. Більше на нашому сайті khersonka.com.
Шевченківський парк
Напевно, кожен херсонець знає найстаріший парк міста — Шевченківський парк. Розташований парк у Суворовському районі.
У момент свого створення парк був безіменним. Закладати його почали у 1785 році. Під місце виділили велику площу між мостом та фортецею. Князь Потьомкін розпорядився розбити в місті гарний парк для насолоди очей городян. Але коли місту занепав, то всі дерева вирубали.
А у першій половині 19 століття там облаштували кінний майданчик. Всупереч тому, що парку більше не було, місце все одно служило для розваг херсонців. І лише 1869 року віцегубернатор міста Денис Карнович вирішив відновити парк. Саме в честь свого рятівника парк назвали Денисовським. Коли він перейшов у міську власність, парк довели до кінцевого вигляду. І з того часу він активно розвивався. Та став улюбленим місцем для херсонців. В основному через те, що він знаходився у зручному місці — між районом Військового форштадту та Суворовською вулицею. Наприкінці 19 століття у парку побудували альтанку, де заснували продаж соків та прохолодних напоїв. Це місце користувалося великою популярністю у спекотну пору року. Потім альтанку замінили на дерев’яний павільйон. А потім і естрадну сцену спорудили для виступів приїжджих та місцевих артистів.
Під час закладання парку за основу брали англійський тип планування — прямі алеї та косі стежки. Гуляти між квітучих кущів та зеленого листя було, і довго залишалося, улюбленою справою херсонців. У 19-20 столітті це було чи не єдиний спосіб провести час. Зараз це місце може подарувати десятки прекрасних фото. Як урочистих, так і буденних. А якщо причепуриться в костюми минулого століття, то вийшла б чудова ретроспектива тодішнього життя Херсона.
Річковий порт
Міста, що мають вихід до великих річок чи моря, автоматично стають щасливими власниками гарної фотозони. Індустріальний стиль, захід сонця на тлі річки — чудове місце для прекрасної вечірньої фотосесії.
Крім гарного місця для фото на згадку, херсонський річковий порт має велике значення для міста. Це великий транспортний вузол. Щодня порт приносить дохід місту та країні загалом.
Порт виник разом із містом. Вони як брати-близнюки, які не можуть існувати один без одного. Місто на річці стало причиною для заснування порту, порт став причиною для розвитку міста. Саме наявність порту у місті дозволило йому підняти свою значущість та розвинутися до великого транспортного вузла. Як і раніше, зараз порт є розвантажувально-перевалочним пунктом.
Можливо, хтось скаже, що річковий порт – це непридатне місце для фотосесії. Так, фото у красивій чи весільній сукні на тлі купи вугілля, або старого підйомного крана, навряд чи вважатимуть естетичним, чи відповідними. Але порт має власну атмосферу. Влаштувавшись під яку, можна отримати круті фотографії.
Хоча варто попередити, що порт — це місце підвищеної небезпеки. Туди не варто пробиратися самостійно та без дозволу. Адже там здійснюється перевезення величезних вантажів, і всяке може статися.
Але, якщо підійти до справи з розумом, то можна легко отримати круту фотосесію у стилі індастріал. Мало де знайдеться таке круте місце.
Катеринінський собор
З запорошеного порту, ми переносимося до храму. У перший православний храм Херсона, де знаходиться гробниця князя Потьомкіна. Людину, яка мала такий великий вплив не лише на Херсон, а й на сусідні міста.
Храм почали зводити наприкінці 18 століття. Нову церкву назвали на честь Катерини Великої. Катерининський собор – це єдина частина ансамблю херсонської фортеці, що збереглася. Решта частин будинків було зруйновано то війнами, то часом.
Проєкт храму переробляли чотири рази. І не дарма. Його остаточний варіант поєднав у собі всі ключові події та поняття для міста. У ньому є елементи, що нагадують про Візантію, Хрещення Русі, про плани завоювання Константинополя. Катерининський собор збудовано у стилі давньоруських храмів. Попри його вік, будівлю старанно доглядають. Його жовті колони вселяють велич. Варто тільки уявити якими прекрасними будуть фото у весільній сукні на фоні цих колон та велетенських дубових дверей. А якщо одягнутися у старовинні сукні, то і зовсім можна втілити в життя минулі століття. Або навіть реалізувати якусь сценку з літератури.
Сам храм невеликий. Але в кожному сантиметрі його будови відчувається вікова велич.
Біля центрального входу храму знаходяться статуї апостола Петра та апостола Павла. Вони нагадують, що будь-яка перемога дається мечем. І ключі від півдня, саме таким бачив Херсон Потьомкін, ніколи не здається без бою.
Ще одна локація на території храму дуже специфічна – військовий некрополь. За наказом Потьомкіна тіла загиблих військових хоронили поряд із церквою. Крім простих солдатів, там ховали й принців, баронів, генералів і самого Потьомкіна. Безумовно, колишньої величі цього цвинтаря вже ніхто не побачить. У другій половині 19 століття його сильно пошматували, але це навіть надає йому дивного шарму. Цвинтар, звичайно ж, відреставрували, хоча й усього відновити не вдалося.
Херсонські скелі
Люди завжди ділилися на два типи: ті, хто любить гори й ті, хто любить море. І мало де ці дві речі можуть жити в союзі. Херсонські гори – це не лише місце для першокласного туризму, а й неймовірна фотолокація.
Херсонські гори знаходяться за межами міста. Між селами Станіслав та Олександрівка розташувався чудовий подарунок природи. Хоча горами це назвати важко. Це більше скелі, урвища. Така собі херсонська версія скель Мохер. Вони до 50 метрів заввишки та протяжністю до самого Дніпро-Бузького лиману.
Зелені урвища з видом на безмежну водну гладь – чудове місце для фото на згадку і не тільки. Тут, стоячи на краю пагорба на тлі західного сонця, що потопає у воді, можна зробити пропозицію руки та серця. Мало яка дама перед цим встоїть.
Красу цих місць оцінили за заслугою вже давно. Херсонські гори стали частиною ландшафтного парку “Станіславський”. Унікальність земних порід та краси цих місць підкорили не лише романтиків, а й геологів.
Ці скелі бачили часи Потьомкіна та Кримської війни. Скіфи та сармати колись топтали цю землю. У їх шоколадних багатошарових покладах криються секрети та спогади про далеке минуле. Можливо, колись на цьому ж місці стояв якийсь полководець чи моряк.
Геологи називають це місце «зрізом душі Землі». Виходячи волю природа оголила розріз земної кори. Так що всім туристам є можливість побачити з чого складається світ під їхніми ногами. Херсонські гори це місце, де не тільки фотографують, а й фотографують. Природа головна зірка.
Локація для дорослих
Те, що Херсон це південне місто, відчуває багато в чому. М’який клімат, солоний бриз, виноградні поля і, куди без них, виноробство.
Шато Трубецького – це заміський комплекс для відпочинку з історичною будівлею виноробні. Знаходиться виноробня у селі Веселе за 75 кілометрів від міста.
У шато Трубецького приїжджають здебільшого за для дегустації вина та відпочинку. Але, це чудове місце для атмосферних фотографій. У підвалі виноробні зберігається близько тисячі бочок з вином. Уявіть собі темряву та прохолоду підвалу, легкий аромат дуба та бочки до самої стелі – чим не фон для чудового та оригінального фото.
Сама виноробня почала існувати ще наприкінці 19 століття. Князь Трубецьких започаткував виноробне господарство в цих краях. Зумівши прославити свою справу і Херсонські краї, аж до Парижа.
Виноробня Трубецьких буде корисна всім хто любить незвичайні фотографії, що містять у собі частинку історії.
