ТОП-5 фільмів, знятих у Херсонській області

Херсонщина неодноразово привертала увагу кінорежисерів, які використовували наш край як знімальний майданчик. І у цьому немає нічого дивного. Область має в своєму розпорядженні два моря, найбільшу пустелю в Європі, лісові масиви, заповідна краса степів, затишні вулиці маленьких містечок. Пропонуємо до вашої уваги п’ять популярних художніх фільмів, знятих на території Херсонської області. Докладніше – на сайті khersonka.com.

“Невловимі месники”

Для багатьох не стане секретом, що саме у Каховському та Голопристанському районі пройшла майже половина зйомок першого радянського вестерну. А у Тягинці на Бериславщині знімали наймасштабніші епізоди кінокартини. Деякі місцеві жителі досі згадують ті події, адже багато хто тоді був задіяний для участі в масовці.

На жаль, не всі об’єкти в селі, які ми можемо спостерігати у «Невловимих месниках», збереглися досі. Так, невідомі вандали розтрощили будинок, де розташовувалась знімальна група і був штаб головного лиходія фільму – батьки Бурмаша. А ось старий міст ХІХ століття у Тягинці зберігся. Щоправда, він зовсім не залізничний, як багато хто вважає. Адже залізниці у цьому населеному пункті ніколи не було, немає її й досі.

Фільм, присвячений 50-річчю радянської влади, вийшов на екрани 1966 року і вже на старті прем’єри зібрав у кінотеатрах рекордну кількість глядачів.

«Пригоди Тома Сойєра та Гекльбері Фінна»

У знаменитому пригодницькому трисерійному фільмі Станіслава Говорухіна, на якому виросло не одне покоління хлопчаків та дівчат, красивий Дніпро замінив легендарну Міссісіпі. Крім того, у селі Львово Бериславського району відбувалися зйомки одного із ключових епізодів картини, яка ледь не закінчилася для головних героїв трагедією.

Справа в тому, що переплетення русла річки з численними рукавами стало чудовою локацією для зйомок. Саме ці місця ми бачимо в моментах, де юні актори Федір Стуков та Владислав Галкін грають у «індіанців». Діти впоралися зі своїми образами чудово. Однак у моменти відпочинку від зйомок наважилися на відчайдушний вчинок: без відома дорослих вирушили покататися на плоту водами херсонського «Міссісіпі». Але підлітки не розрахували сильної течії, яка забрала некерований плавзасіб подалі від берега.

На щастя, все закінчилося благополучно і в 1982 році на всіх нас чекала прем’єра популярного кіношедевра.

«Амерікен бой»

Частина кримінального детектива, який розповідає про колишнього вихованця дитбудинку та військовослужбовця в Афганістані Миколу Найденова, знімався в обласному центрі. Режисер картини Борис Квашньов був вражений різноманітністю мистецьких планів цього міста. Таким чином, на плівці були увічнені: готель «Фрегат», херсонська набережна, завод пивоваріння, залізничний вокзал, кінотеатр «Україна» (у ті роки ще функціонуючий).

Кінокартина вийшла на екрани 1992 року і стала однією з перших пострадянських бойовиків, яка мала великий успіх. А маловідомого актора Олександра Пєскова, який зіграв у ній головну роль, прозвали російським «Сталлоне».

Варто зазначити, що всі назви вулиць та закладів, що відображаються у фільмі, повністю вигадані. Винятком із правил став пивзавод. На жаль, він вже не функціонує. Сьогодні його перепрофілювали під виготовлення соняшникової олії.

«Позивний «Бандерас»

Від пострадянських блокбастерів перейдемо до сучасників бойовиків. І знову локацією для знімального майданчика стало село Тягинка на Бериславщині. Саме там режисер Заза Буадзе зняв військовий детектив про події в АТО під назвою «Позивний Бандерас».

Краєвиди Тягинки стали батьківщиною головного героя – де він виріс і звідки пішов воювати на фронт. Як розповів режисер в одному з інтерв’ю, у стилістиці картини переважає жовтий колір. Саме він символізує південний регіон України. Коли ж зйомки на Херсонщині добігли кінця, майданчиком для другої частини фільму послужила Одеська область – там знайшлися кар’єри, дуже схожі на донбаські.

Український бойовик вийшов на екрани у 2017 році якраз перед святом Покрови Пресвятої Богородиці та Дня захисника України. Варто зазначити, що у ньому брали участь реальні бійці антитерористичної операції та операції об’єднаних сил на Сході України.

«Вулкан»

Ще одна сучасна українська кіноробота, яка вийшла на світові кіноекрани у 2018 році. Її зняв херсонський режисер Роман Бондарчук.

Фільм, який завоював низку великих фестивальних нагород, розповідає про працівника ОБСЄ Лукаса, який волею випадку потрапив в місто Берислав. Там він знайомиться з місцевим жителем Вовою та його донькою Марушкою, які живуть у будинку з мальовничим краєвидом на Каховське водосховище. Поспілкувавшись із буркотливим і завжди всім незадоволеним мужиком, Лукас ніби потрапляє в інший світ, де змінюються його життєві підвалини, а динамічний ритм, до якого він звик, відходить на другий план.

У зйомках «Вулкану» можна побачити не лише локації Бериславщини та Каховщини, а й зустріти чимало місцевих мешканців, які брали участь у масовці.

У 2019 році херсонського режисера за власну роботу було нагороджено Національною премією України імені Тараса Шевченка.

Також варто зазначити, що краєвиди Херсонщини наш земляк неодноразово використовував і в інших фільмах. Наприклад, документальну картину «Українські шерифи» зняв Бондарчук у селі Стара Збур’ївка, а головні герої мають реальних прототипів.

А на сьогоднішній день у процесі виробництва перебуває чергова робота режисера – «Редакція». На екрані кінокартини, прем’єра якої вийде 2023 року, глядачі побачать низку історичних кварталів Херсона та багато інших знайомих місць в обласному центрі. Нова робота Бондарчука розповість про молодого наукового співробітника Юрія, який одного разу став свідком підпалу у лісі. Йому вдалося зафіксувати зловмисників на камеру, з чим він і вирушає до редакції місцевої газети, намагаючись добитися справедливого покарання для паліїв. Згодом він захопився роботою редакції малотиражки зсередини, сам стаючи частиною процесу журналістського видання.

Ще до виходу картини на екрани критики пророкують їй високу оцінку.