Ювелірна справа в Херсоні – шлях від скіфів до сучасності

Історики стверджують, що ювелірна справа почала зароджуватися приблизно 20 тисяч років тому.

Найперші прикраси були зроблені, якщо можна так сказати, з пір’я, камінчиків, квітів тощо. Більш довговічні прикраси були вирізані з мамонтової кістки, або кісток інших тварин.

Навіть коли людство почало створювати прикраси більш-менш схожі на сучасні, то їхній процес усе ще залишався далеким від звичного нам. Більше на сайті khersonka.com.

Скіфські майстри

Завдяки своєму географічному розташуванню люди, які проживали на території сучасної Херсонської області, мали змогу робити перші прикраси з дарів природи — раковини, мушлі, відшліфовані морськими водами каміння та інше.

Великий стрибок у ювелірній справі на півдні України стався за часів проживання Скіфів.

Скіфія була державою із високим рівнем розвитку. Не лише культурний устрій, а й технології в них були передовими за мірками тих часів. Вони одні з перших навчилися використовувати дорогоцінні метали для створення унікальних ювелірних прикрас.

На скіфів великий вплив справила грецька культура. Їхні тісні торговельні відносини допомогли взаємно розвивати культуру та ремесло один одного.

На території сучасної Херсонської області знаходилося безліч маленьких і кілька великих поселень скіфів. Коли сармати витіснили їх, то на херсонських просторах стали з’являтися вироби не тільки із золота, а й скла та бронзи.

Попри культ золота у скіфів, на території Херсонської області вони золота не видобували. Історики припускають, що вони добували золото на території сучасної Донецької області або купували у греків. А якщо врахувати, що скіфи були кочовим та варварським народом, то вони швидше відбирали золото в інших, ніж добували у звичному нам розумінні.

Скіфи настільки любили вироби із золота, що прикраси носили чоловіки та жінки. Навіть звичайні столові предмети робили з цього металу.

Багато істориків вважають скіфів предками українців. Виходячи з цього, можна сказати, що ювелірна справа в Україні та Херсонській області зокрема почалася саме з періоду Скіфії.

Інформації про ювелірну справу пізніших періодів неймовірно мало. Безперечно, у місті були невеликі ювелірні майстерні. Але докладної інформації про це не збереглося. Херсонська область оточена полями, а це означає, що головним її заняття було землеробство. Адже здебільшого ювелірні майстерні розташовувались поряд з місцями розкопок.

Як зароджувалась «Золота Лілія»

Зародження найбільшої ювелірної справи у Херсоні розпочалося лише 2000 року. Саме тоді розпочалася історія великої мануфактури «Золота Лілія».

Все почалося з маленької майстерні та бажання колишнього школяра освоїти ювелірну справу.

Майбутній концерн розпочав свій шлях із кустарного виробництва вдома. І інформація про прикраси передавалися з уст у вуста. Сарафанне радіо стало першим розповсюджувачем реклами майбутньої майстерні. Перша назва була дуже простою «Від Роми».

2006 року маленьку домашню майстерню перейменували на «Золоту Лілію» на честь дочки засновника.

У кризу 2008-2009 років бізнес зупинився. Тоді в Україні практично всі підприємства, можливо, за винятком критичної інфраструктури, не були впевнені у завтрашньому дні.

Свою ювелірну справу «Золота Лілія» відновила лише 2012 року. Хоча справою це важко назвати. Це була просто точка ремонту та невеликого виготовлення ювелірних виробів в одному з великих торгових центрів Херсона.

Майстерня почала обростати новою клієнтською базою, що дозволило розширити її штат до 4 майстрів.

Для успіху будь-якого бізнесу мало добре володіти справою та любити її, потрібен ще й правильний підхід. Визначення своєї ніші на ювелірному ринку допомогло компанії розвиватись до великого виробництва. «Золота Лілія» з того часу почала мешкати у великій 3-х поверховій будівлі. На першому поверсі облаштували магазини та студії для роботи з клієнтами, на двох інших виробництво.

Мануфактура «Золота Лілія» відкрилася у 2016 році. Але шлях до цього моменту зайняв довгих 16 років і став сімейною справою.

Крім «Золотої Лілії» у Херсоні є й були інші ювелірні майстерні, але таких великих та автентичних не було.

.,.,.,.