Національний український одяг дуже різноманітний та колоритний. Костюми вражають своїми формами, зручними й красивими деталями, які вдало поєднуються між собою. Більше на khersonka.com.
Національний костюм – гордість українського народу!
Український національний костюм створювався сторіччями. Одяг відображає історію народу та його ідентичність. Костюм українців створювався не лише для тепла, але й для зручності в повсякденному житті. Велике значення одяг мав у здійснені культових та релігійних обрядів, пов’язаних зі значними подіями в житті народу та сім’ї. Багата, насичена подіями історія українського народу, характер українців, відбилися в особливостях одягу, який грає важливу роль у світовій етнічній культурі.
Чим же відрізняється одяг Херсонщини від інших регіонів?
Одяг населення Херсонщини за своїми стильовими ознаками має багато спільних рис з традиційним костюмом Наддніпрянщини та Слобожанщини. Особливий вплив на вбрання цього регіону, як і на побут та спосіб життя, мало козацтво і козацький стрій. Міський одяг відрізнявся від сільського, адже був більше зорієнтований на тогочасну моду. Українські, особливо козацькі села зберігали свої звичаї й свій стрій.
Чоловічий одяг складався з вишиваної сорочки яку робили з білого домотканого полотна. Якщо штани були широкими – то це шаровари домашні, буденні – з домотканого полотна, святкові на вихід – зшиті з купованої китайки найчастіше синього кольору, інколи зеленого, червоного та малинового. Також у побуті широко використовувалися штани на вшитому пояску з ґудзиками. Це був робочий, буденний одяг, їх одягали також на вихід, але не на свята. Сорочку носили заправленою в штани, в талії кілька разів оперізувалися кольоровим довгим поясом зробленим з тканини. На сорочку одягали жилетку з овечої шкури або з сукна. Особливо поширеними були сорочки “в зерно”. Цей складний орнамент вишивався чорними, білими та червоними нитками. Також мали попит сорочки “в павучки” або “реп’яшки”, вони були вишиті геометричним орнаментом та тільки чорними нитками! Менш поширеними на Херсонщині були кольорові геометричні орнаменти, вишиті хрестиком.
Поверх сорочки чоловіки одягали жилет, а на нього – піджак. Верхнім одягом служила свита або бушлат. Основним головним убором у чоловіків на Херсонщині була шапка чорна або сива. Кожен прагнув мати дві одразу. Улітку чоловіки носили солом’яний бриль. Але смушева шапка була настільки улюбленим головним убором, що її носили навіть в теплі пори року.
Жіноче населення Херсонщини носило білі полотняні сорочки. Їх вишивали чорними, білими та червоними нитками, різноманітними техніками. Найпоширенішим був рослинний орнамент – ружі та виноград, якими покривали весь рукав. Вишивкою оздоблювали комір, лиштву та пазуху. Особливістю жіночих сорочок на Херсонщині було їх розкішне пошиття. На одній сорочці можна побачити всі можливі декоративні шви і способи з’єднань частин сорочки. Характерним тут є використання мережива на сорочках. Рукав завершувався рослинним або геометричним узором який плели гачком з білих ниток.
Поясне вбрання у традиційному жіночому строї складалося з плахти, джерги та фартуха. Плахту одягали на вихід та на свята, джерга використовувалися у роботі. Спідницю носили з плахтом і фартухом. Коротким плечовим одягом, який носили поверх сорочки були баски, виготовлені з доморобного сукна, декоровані вишивкою. Популярними серед верхнього одягу у жінок цього регіону були бурнуси. Їх шили з тонкого фабричного сукна та утеплювали підкладкою. Найпопулярнішим головним убором у жінок був шитий із шовкової візерункової тканини очіпок. Святковий очіпок був різноманітний: мереживний, візерунковий та плетений гачком.