Ірина Соломаха народилася в Чаплинці, що на Херсонщині. Рідне селище жінки одним із перших опинилося в російській окупації. Багатодітній матері прийшлося виживати з маленькими дітьми та літньою мамою. Більше на khersonka.com.
Почалася війна
Ірина Соломаха народилася та зростала в селі Чаплинка в Херсонській області. Тут, на Батьківщині, народилися та провели дитинство її діти. Багатодітна матір має троє дочок: Анну, Діану та Аделіну і двоє синів: Олексія та Багратіона.
До початку повномасштабного вторгнення, згадує Ірина, її Чаплинка була гарним, зеленим селищем. Тут було все необхідне для комфортного життя: магазини та ринки, заклади освіти, музична школа, в якій займалися її діти.
У перші хвилини повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, рідне село Ірини захопили російські війська. Чаплинка знаходиться на межі з Кримом, саме звідти йшли ворожі колони техніки. Родина прокинулася від вибухів та сирени. Спочатку Ірина подумала, що цей шум від їхніх собак: вівчарки та добермана, вони часто завдають шуму ночами. Але жінка подзвонила сусідці, і та сказала, що, мабуть, почалася війна.
«По селу їхала техніка, російські війська робили окопи, їхні вертольоти літали так низько, що можна було порахувати кількість людей в кабіні», – згадує жінка. У людей були проблеми з грошима, у магазинах не було продуктів. У селі майже не було звʼязку, по кілька днів неможливо було додзвонитися рідним.
Ірина з родиною залишилися без продуктів, врятував свій город та консервація. Згодом в магазинах зʼявилися продукти. До Чаплинки возили товари з Олешок. Магазин працював з восьмої ранку, а люди займали чергу вже з пʼятої. В одні руки давали по одній одиниці товару. Святковою їжею здавався навіть звичайний хліб, який подарували матері Ірини на 8 березня. Жінка розплакалась від такого подарунка і несла ту хлібину додому під курткою.
Пів року Ірина з дітьми прожили в страху. Російські військові обстрілювали машини цивільних людей, які хотіли евакуюватися. Жінка дуже боялася, що окупанти приїдуть у її дім, коли діти залишаться самі. Ірина розказує, що російські військові обстрілювали Чаплинку, видаючи це за дії наших ЗСУ, але з людей ніхто їм не вірив.
Донька Аделіна разом з братиком під час окупації ходили до Будинку творчості та малювали. Одного дня, туди прийшли окупанти та роздавали дітям солодощі від свого імені. Аделіна принципово не хотіла їсти російського, тому віднесла солодощі до бабусі, щоб вона роздала дітям, які більше цього потребують.
На День захисту дітей, 1 червня, у парку проводився захід, де по боках стояла російська техніка. У той день були два сильних вибухи. Діти дуже боялися, а пропагандисти знімали сюжети для російського телебачення, де розповідали, як усім весело живеться.
Російські окупанти захопили заклади освіти, дістали особові справи дітей і почали записувати їх в «російську» школу. Діти Ірини на відріз відмовилися туди ходити.
Виїзд з окупації
Ірина Соломаха, аби вивезти родину з окупації, заплатила перевізнику 30 тисяч гривень. Залишатися у Чаплинці було все страшніше і страшніше. По дорозі на вільну територію, родина Ірини проїхала вісім блокпостів. Взяли з собою роботи Аделіни, які вона малювала в окупації. Було дуже страшно, адже серед малюнків були і патріотичні, які окупантам точно не сподобались би. Пощастило, що родину не обшукували. Жінка згадує, що машину, яка їхала перед ними перевірили з ніг до голови. Син Багратіон дуже гострий на язик, міг би таке наговорити російським окупантам, що ті могли б і розстріляти. Мати тримала його за руку і говорила: «Мовчи!».